Людмила Вороновська

Філософія і засади логіки

Філософія історично є найбільш абстрактним рівнем самоусвідомлення та пізнавальної діяльності взагалі. Особливістю курсу «Філософії і засад логіки» є те, що компетентності, набуттю яких він сприяє, покликані стати інтеграторами множини дисциплін професійної і спеціальної підготовки студентів. Перевагами курсу є й те, що філософська рефлексія механізмів та специфіки продукування сучасного наукового та науково-практичного знання, зокрема, знання психічного й психологічного характеру, є необхідною складовою успішної фахової діяльності майбутнього бакалавра. Програма навчальної дисципліни «Філософія і засади логіки» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів спеціальності «Психологія» й містить два змістові модулі: 1) сутність філософії, історичні етапи та головні напрями розвитку; 2) філософське розуміння світу, людини та суспільства. Курс навчальної дисципліни «Філософія і засади логіки» формує теоретичні засади духовної культури особистості, які відповідають сучасним викликам та запитам, що постають у психологічній практиці. Набуті знання створюють зрозумілий, двосторонній та продуктивний взаємозв’язок програми навчальної дисципліни зі змістом всієї освітньої програми. Адже курс «Філософія та засади логіки» інтегрується не лише з курсами «Історії та культури України», «Культури ментальності», «Політології», «Соціології», «Релігієзнавства», «Економічної теорії», а й з усім комплексом психологічних наук, що спрямовано на реалізацію в освітній діяльності принципу міждисциплінарної інтеграції. Знання дисципліни сприятимуть зростанню рівня фахової компетентності спеціалістів гуманітарного профілю, допоможуть орієнтуватися в сучасному просторі культури, протегуватимуть формуванню їх активної громадянської позиції. Процес навчання відбувається у відповідності з особистісно-орієнтованою моделлю і системно-діяльнісним підходом.

Релігієзнавство

Навчальна дисципліна «Релігієзнавство» для підготовки здобувачів за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти спеціальності 053 «Психологія», є вибірковим предметом. Релігієзнавство – це комплексна і відносно самостійна галузь знань, що складалася, починаючи з ХІХ ст. на межі філософії, соціології, історії, психології, антропології, етнології, археології, географії та інших наук. «Релігієзнавство» як гуманітарна наука формує систему знань про релігійні феномени, закономірності виникнення, розвитку й функціонування релігії, її основні форми для вироблення уміння аналізувати конкретні моделі взаємодії релігійно-церковного комплексу з культурою, мораллю, правом, політикою, що історично склалися у межах різних культурно-конфесійних традицій. Акцентуючи увагу на світоглядних аспектах, що стосуються людини, суспільства, світу, надприродного, релігієзнавство одночасно спирається й на досягнення сучасної науково-технічної думки. Викладання та засвоєння релігієзнавства є значним внеском у гуманітаризацію освіти. Вивчення дисципліни сприяє оволодінню досягненнями світової та української культури, дає студентам всебічні знання про релігію і церкву, богослов’я і віруючих, процеси сакралізації й секуляризації у світі й в українському суспільстві, допомагає самовизначитись у світоглядних проблемах, формує духовні інтереси та ціннісну орієнтацію. Курс релігієзнавства також має важливе значення для національно-духовного виховання студентів, вироблення у них навиків самостійного аналізу міжконфесійних взаємин, формування почуття толерантності, а також відповідальності за дотримання конституційних положень про свободу совісті в Україні. Змістовно й методологічно в програмі враховано зрушення в сфері реформування вищої освіти в посттоталітарній Україні, пошук нових моделей підготовки конкурентоспроможних фахівців, зорієнтованих на особистісно-індивідуальне навчання. Значну увагу приділено причинам виникнення релігійного модернізму – різноманітних новітніх релігійних культів: новітніх релігій (неорелігій) та новітніх релігійних течій (НРТ), а також правовому врегулюванню відносин між церквою та державою, зокрема виходячи із закону Верховної Ради України «Про свободу совісті та релігійні організації». Висвітлюється співпраця релігійних організацій із різними суспільними інститутами в сучасній Україні.

Культура ментальності

Необхідність та цінність курсу «Культура ментальності» для студентів обґрунтовується тим, що в ньому розглядаються здобутки української матеріальної та духовної культури від її витоків до сьогодення, можливості запозичення культурних цінностей інших народів, порівняльного аналізу ролі та місця вітчизняної культури в контексті світових та європейських культуротворчих процесів. Українська культура є частиною історії світової культури, особливою її гілкою. Витоки цього самобутнього феномена сягають у далеке минуле, а кристалізація його своєрідності, неповторності – це історичний процес втілення особливостей менталітету й вираз відношення прабатьків, батьків та сучасників до свого буття, до суперечливої долі свого народу. В умовах відродження української нації та держави своєчасною духовною потребою є усвідомлення студентством історії нашої культури, специфіки життя українського народу та його традицій, розуміння ідей українських культурних діячів. Усе це дає можливість майбутньому бакалавру правильно розуміти і вміти роз’яснювати феномен культури, її роль у людській життєдіяльності, знати форми й типи культури та її головні досягнення, а також історію вітчизняної культури, її місце в системі світової цивілізації, визначати архетипи та стереотипи культури української національної спільноти. В межах лекційного курсу аналізуються особливості основних етапів розвитку вітчизняної культури, осмислюється природа різних видів і жанрів мистецтва, приділяється значна увага проблемі сутності культури, її структурі, взаємозв’язку з економічними, політичними та іншими суспільними процесами, співвідношенню загальнолюдських та національних культурних цінностей, традиціям та новаціям у культурі, розглядаються питання збереження та передачі національних культурних традицій. Зміст семінарських занять цілком корелює з лекційним матеріалом, оскільки мета полягає у поглибленому вивченні матеріалу, що, як передбачається, дозволить студентам виробити власну світоглядну позицію. Знання дисципліни сприятимуть зростанню рівня фахової компетентності спеціалістів гуманітарного профілю, допоможуть орієнтуватися в сучасному просторі культури, протегуватимуть формуванню їх активної громадянської позиції. Програма курсу включає відомості, що поглиблюють і доповнюють зміст навчальних предметів «Історії та культури України», «Філософії», «Політології», «Соціології», адже спрямована на реалізацію в освітній діяльності принципу міждисциплінарної інтеграції. Процес навчання відбувається у відповідності з особистісно-орієнтованою моделлю і системно-діяльнісним підходом.

Психологія сексуальності

Навчальна дисципліна «Психологія сексуальності» для підготовки здобувачів за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти спеціальності 053 «Психологія», є вибірковим предметом, що має на меті сформувати чіткі уявлення та знання, що існують у психологічній науці, відносно сексуальності людини, становлення, розвитку та впливу її на особистісне та соціально-психологічне функціонування, а також набуття навичок із психокорекції та надання допомоги особам із психосексуальними розладами. Отримані знання допоможуть розвинути практичні вміння, що забезпечить творчість та ініціативу в професійній діяльності й сформує особистість майбутнього фахівця. Курс розроблено таким чином, щоб надати студентам необхідні знання, обов’язкові для того, щоб мати уявлення про біологічне та психологічне підґрунтя сексуальної поведінки людини. Тому в ньому представлено як огляд концепцій психологічного та соціокультурного підходу, так і процесів та інструментів, які потрібні для розуміння біологічних і фізіологічних основ та цілісного судження про сексуальність людини. Дана дисципліна розкриває та формує сексуальну культуру, установки й цінності на основі сучасних наукових знань, які дадуть можливість усвідомлювати проблеми сексуального і репродуктивного здоров’я, фахово їх вирішувати, розпізнавати сексуальні дисфункції й девіації, розуміти сексуально обумовлені особливості поведінки людей. Програма курсу передбачає оволодіння студентами базовими знаннями із проблем сексуальності людини і сексуальних відносин між людьми, методами дослідження чоловічої і жіночої сексуальності, об’єднавши в собі анатомо-фізіологічні, психологічні, медичні (насамперед сексологічні), соціальні, історико-культурологічні аспекти.

Ігротехнічні методи в психології

Знання отримані під час вивчення навчальної дисципліни «Ігротехнічні методи в психології» спрямовані на формування умінь і навичок ігротехнічної діяльності майбутніх психологів. Оволодіння техніками професійного вдосконалення людей в ігровій формі – це процес вирішення та постановки завдань та проблем ігротехніком, реалізація синтетичної функції режисури та сценарування гри й організація її практичного проведення. Ігротехнік як людина, що реалізує ігротехнічну функцію, є особливим типом управлінця. Специфіка вирішення управлінських завдань та проблем визначається моделюванням та його ігровою формою. Тому особливу увагу ігротехнік приділяє рефлексивному аналізу як дій гравців, так і своїх дій, і навіть всього ходу ігрового процесу. У діяльності ігротехніка вибудовуються особливо значущі акценти, серед яких слід відзначити акценти на мислення гравців, їх особисті якості, на специфіку групової динаміки. Це призводить до поділу технологічних форм ігротехніки на мислетехніку, психотехніку та групотехніку. Об’єднання цих базових технік в єдине ціле є складною проблемою, а розвиток ігротехнічних здібностей є вдосконаленням вищих форм управлінських здібностей. Гра – уявна реальність. З одного боку, вона дозволяє використовувати метафори і розмовляти, використовуючи незвичайні смисли, незвичайні ситуації, що забезпечує новий, нетрадиційний погляд на те, чим ви займаєтесь. З іншого боку, хоч це й «змодельована» дійсність, учасники набувають досвіду, максимально наближеного до життєвого. Весь сенс якісно спроектованих інтерактивних форм – у тому, щоб здобутий у них досвід можна було «перенести» в реальне життя і використовувати. Гра стимулює учасників створювати смисли у проблемному полі, народжувати нове розуміння. Рефлексія – місток між грою та життям. В усьому світі перестають працювати універсальні рішення. Збудовані процеси в колективах та компаніях стають марними на тривалих інтервалах часу. Все більшої значущості набуває завдання адаптації, вибудовування короткострокових регламентів на вирішення поточних завдань. Тому виникає запит на те, щоб рішення генерували безпосередньо ті, хто стикається з проблемами. Тож, від адаптації чужих рішень та цінностей до створення своїх! Гра як вільна діяльність у сконструйованій конвенційній реальності переводить людину з пасивного статусу в роль активного конструктора рішень.

Соціально-психологічний тренінг особистісного зростання

Необхідність та цінність курсу «Соціально-психологічний тренінг особистісного зростання» для студентів обґрунтовується тим, що в ньому систематизовано теоретичний і практичний досвід проведення тренінгу особистісного зростання, спрямованого на самооцінку, самопізнання, самоприйняття, самовдосконалення, саморозвиток особистості. Крім теоретичного матеріалу для підвищення психологічної грамотності з групових форм роботи, в процесі вивчення дисципліни подана орієнтовна програма «Тренінгу особистісного зростання», наповнена різними вправами, іграми, психотехніками, які розраховані на його засвоєння й практичне використання. Матеріали також можна успішно застосовувати для проведення тренінгу або окремих практичних занять з особистісного зростання. Знання дисципліни допоможе оволодіти сучасними інтерактивними методами корекції і розвитку особистості, сприятиме зростанню рівня фахової компетентності майбутніх спеціалістів, допоможе орієнтуватися в сучасному просторі психології. Програма курсу включає відомості, що поглиблюють і доповнюють зміст інших навчальних предметів, таких як «Соціально-психологічний тренінг», «Ігротехнічні методи в психології», «Тренінг професійної адаптації», «Тренінг професійної мотивації», адже спрямована на реалізацію в освітній діяльності принципу міждисциплінарної інтеграції. Процес вивчення дисципліни відбувається у відповідності з особистісно-орієнтованою моделлю і системно-діяльнісним підходом.